Всі рибалки час від часу задаються питанням: чому
сьогодні риба не клює, а вчора клювала? Або ще більш актуальним – а чи буде
клювати завтра? І якщо ні, то коли ж нарешті буде … Питання ці дуже непрості.
Відповісти на них однозначно і безпомилково неможливо, але передбачити
можливість майбутнього клювання або його відсутність в деякій мірі можна.
Роблять це, звичайно, не за допомогою гадання на картах, а шляхом спостережень
за навколишнім середовищем і зіставлення отриманих даних з відомостями про звички
та особливості життя риб…Всі рибалки чудово знають, що риба найкраще клює в ранкові та вечірні години, тобто вона може чітко розрізняти ранок, день, вечір і ніч. Багато хто вважає, що ранок риба відрізняє через зміну освітленості, і це дійсно так, але вже до вечора все не так просто. Адже вечірній кльов починається набагато раніше перших ознак потемніння. Отже, як же риба орієнтується в часі? Біологічний годинник риби, як і людини, працює в добовому режимі, але їх основною точкою відправлення служить сонячне світло. Його інтенсивність і сила не однакові протягом доби і протягом усього року, зі зміною потоку сонячних променів стає іншою і температура води, змінюється, відповідно, і поведінка риб. Прикладом залежності поведінки риби від змін часу може служити поведінка сома в весняно-літній час. У травні-червні цей хижак посилено харчується і може з’їдати до 75% всього свого річного раціону. Для їжі йому не вистачає тільки нічного часу, і цей, здавалося б, абсолютно нічний хижак починає вести себе активно не тільки на світанку та ввечері, а й навіть удень. Аналогічні зміни спостерігаються і в багатьох інших риб. Варто зазначити, що розподіл риб на денних, нічних, вечірніх вельми умовний і залежить від конкретних природних факторів.
Зміну світла людина сприймає світлочутливими клітинами, розташованими в сітківці ока, у риб також є такі клітини, але на відміну від людини вони розкидані по всьому тілу. Основна функція цих клітин – реакція на світловий потік. Крім того, риби непогано орієнтуються в середовищі зі слабкою освітленістю, припускають, що вони можуть сприймати не тільки видиме людиною світло, а й весь спектр світлового випромінювання, у тому числі й інфрачервоні промені, для яких хмарність не є перешкодою. Таким чином, риба може сприймати більше, ніж людина, і відмінно орієнтуватися в часі завдяки своїм «зоровим здібностям».
Не менш цікаво йде справа і зі слухом. На думку фахівців, риби можуть чути не тільки за допомогою органів слуху, але і за допомогою бічної лінії (де вчені виявили специфічні утворення, які реєструють акустичні та інші коливання в воді), плавального міхура (він грає роль резонатора і перетворювача звукових хвиль, збільшуючи гостроту слуху) і деяких нервових закінчень. Органом слуху у риб, як і багатьох інших тварин, є вухо. У риб воно парне і складає єдине ціле з органом рівноваги. Основні відмінності органів слуху риб від людських полягають в тому, що у них відсутні вушні раковини і барабанні перетинки. Це пояснюється тим, що риби живуть у водному середовищі, яка набагато краще проводить звук і на більш далекі відстані, ніж атмосфера. А тому у риб діапазон сприйняття звуків значно ширший, ніж у людей і більшості наземних тварин. Причому у риб, що мешкають в каламутній воді, саме слух відіграє велику роль у всіх життєвих процесах.
Встановлено, що риби здатні вловити в 10 раз меншу зміну частот, ніж людина, але музичний слух у них в 10 разів гірший. Цікаво, що риби можуть з усього оточуючого їх світу звуків і коливань виділяти потрібні їм сигнали, навіть дуже слабкі, посилювати їх і вже потім сприймати аналізуюючими утвореннями. Незважаючи на те, що існує чітке переконання про німоту риб («німий як риба»), вони користуються звуковою сигналізацією і можуть не тільки сприймати, а й видавати звуки в широкому діапазоні частот. До того ж багато вчених упевнені, що риби використовують ехолокацію.
Як бачите, будова і внутрішні особливості у риб досить неоднозначні. І рибалки даремно так часто дивуються, чому риба не клює. Адже всі природні фактори, що впливають на нас, впливають і на риб, причому деякі більшою мірою, а деякі зовсім незначно. Ми не дивуємося поганому самопочуттю людей під час магнітних бур, так нічому дивуватися, що в цей же час і риба погано клює. До речі, про магнітні явища. Основними джерелами магнітного впливу на тваринний світ є Земля, Сонце, міжпланетний простір і окремі планети Сонячної системи. Магнітні поля, які створюють ці джерела, не є постійними, вони можуть змінювати своє значення і спрямованість. Саме ці зміни і мають найбільший вплив на все живе. Виходить, що риби постійно знаходяться під впливом різних магнітних полів. Біологами вже встановлено, що коливання з частотою 0,007-7 Гц викликають суттєві порушення в функціональній діяльності організму тварин. Останнім часом навіть з’явилася думка, що саме такі коливання і надають основний вплив на всю біосферу.
Риби в більшій мірі, ніж людина, сприйнятливі до магнітних явищ. У їхньому організмі виявлені ланцюжки магнетитових кристалів, за допомогою яких риби можуть орієнтуватися в просторі по магнітному полюсу землі. Вважають, що в бічній лінії риб є рідинні утворення, що містять групи специфічних іонів, які також можуть виконувати функції магнітного компаса. Взагалі, коли говорять про вплив магнітних полів на живий організм, то звичайно під цим розуміють в першу чергу їх вплив на процеси циркуляції крові в організмі. У крові утворюються електричні струми, які можуть прискорювати або сповільнювати рух самої крові. Сильні магнітні зміни (магнітні бурі) пригнічують в організмі вироблення гормону, що відповідає за адаптацію тварин, а наднирники підвищують вироблення так званого “гормону стресу”. Ось і виходить, що під час магнітних бурь нервова система риб як би розмагнічується, що призводить до порушення нормальної роботи деяких органів, уповільнює реакцію організму. Рибалки гадають, що ж це сьогодні не клює, ніби і погодка чудова і час підходящий…
І таких факторів, що впливають на клювання риби, чимало. От і поміркуйте самі, скільки їх повинно співпасти, щоб ми могли точно розраховувати на справжнє клювання. Розглянемо ці чинники.
Температура має велике значення в поведінці риб, причому вплив цей проявляється завжди – і влітку в жарку погоду, і взимку в дуже холодну. Єдиним джерелом тепла, як і світла, є сонце, яке і формує, власне кажучи, температурний режим. Риби – холоднокровні істоти, їх температура за рахунок активної поведінки може підвищуватися не більше ніж на 20С. Для кожного виду риби існує свій інтервал температур, в якому вона може нормально існувати. В цілому він невеликий і коливається в основному від температури трохи вищої від нуля до 20 – 30 град. С. Наприклад, короп додає у вазі інтенсивніше всього при температурі +20 + 28 ° С, а лящ найбільш активний при +20 град. С. Важливо знати, яка температура в залежності від сезону року є найбільш прийнятною і оптимальною для кожного виду риб, оскільки протягом року вона трохи змінюється з урахуванням різних природних факторів. Так, перед нерестом і після нього жор риби проходить при температурі далеко не оптимальній для більшості видів риб, але біологічно у них є потреба в поповненні витрачених сил.
Риби можуть самі здійснювати так звану екологічну терморегуляцію, тобто самостійно переміщатися в пошуках місць з найбільш підходящою для них температурою. Коли температура води опускається мул піднімається за межі допустимих показників, риби залишають таке місце. Взагалі, вони дуже чутливі до коливань температури, і, на відміну від людей, можуть відчувати зміни в соті і навіть тисячні частки градуса. Вода ж збільшує або зменшує свою температуру в залежності від температури повітря, але не так істотно, як повітря, адже теплоємність води досить висока. Добові зміни температури води хоча і повторюють в цілому зміни температури повітря, але відстають від останньої в середньому на 4°С.
Джерело: "http://fishingtips.org.ua/"
